ВОЛОДИМИР КОТЛЯР: «ЦЕЙ ЧЕМПІОНАТ БУВ НАЙВАЖЧИМ ЗА ТРИ ВОЄННІ РОКИ»

Президент ФК “ХІТ” Володимир Котляр у своєму великому інтерв’ю підбив підсумки футзального сезону 2024/2025, проаналізував невдачі, торкнувся теми зібрної України, згадав відомого експерта та розповів за рахунок чого вдалося виграти третє поспіль чемпіонство.

Володимир Анатолійович, за традицією підбиваємо підсумки! Які загальні враження від цього сезону для нашої команди, враховуючи виступи у трьох турнірах – Кубок/Ліга чемпіонів/Екстра-ліга?

Розпочну з того, що в нинішній час все настільки складно і наша вдячність Збройним силам України, які боронять нас, і без цього взагалі б нічого не було. Тому що війна тяжка, кровопролитна, тому Слава військовим, Слава силам оборони України, волонтерам які допомагають, і без них всіх було б дуже і дуже важко.

Щодо чемпіонату, то вважаю, що цей чемпіонат був найважчим за останні три воєнних роки, тому що в цьому сезоні багато було футзальних змагань найвищого рівня – чемпіонат світу, Ліга чемпіонів, відбір на чемпіонат Європи, Екстра-ліга, Кубок. Ми почали збори минулого року на початку серпня, буквально тиждень потренувалися, і шість наших хлопців – Олександр Сухов, Ігор Чернявський, Євгеній Жук, Олександр Педяш, Даниіл Абакшин та Андрій Мельник поїхали у збірну України, а повернулися на початку жовтня. Тому був такий дисбаланс у нас, півкоманди тренувалися окремо, не було зіграності, не було командних напрацювань, які б дозволяли відіграти у Лізі чемпіонів на тому рівні, на якому ми зіграли у свій дебютний сезон. Тому можна сказати, що Лігу чемпіонів ми провалили – десь по об’єктивних обставинах, десь по суб’єктивних. Далі вже почався чемпіонат, було складно, бо хлопці були емоційно виснажені, плюс невдалий виступ у чемпіонській лізі теж позначився на команді. Хоча тренерський штаб намагався виправити це, але було непросто. В Кубку ми не змогли пройти «Аврору», а Екстра-лігу ми завершували на емоційній ноті. Ми розуміли, що на початку плей-офф буде складно, але надалі хлопці були у найкращих кондиціях. Так що, нашим футболістам – честь та хвала, вони виграли чемпіонський кубок, але сам сезон був дуже і дуже важким. Я порахував навантаження на збірників – вони за сезон зіграли близько 60 матчів, якщо брати контрольні поєдинки перед чемпіонатом світу, напружені матчі на Мундіалі, Лігу чемпіонів, чемпіонат, відбір на чемпіонат Європи, Кубок, плей-офф Екстра-ліги. Ви розумієте, яке навантаження на провідних гравців!

Тоді давайте поговоримо про тріумфальний виступ збірної України на ЧС-24 в Узбекистані. Ваші враження?

Коли ми проводжали в «ХІТі» наших збірників, я їм сказав: «Без медалей можете не повертатися». Я вважаю, що збірна на ЧС зіграла достойно, майже по-максимуму. Якщо б ще півфінальна гра з бразильцями нам вдалася до кінця! Все одно, хлопці великі молодці. Шана їм та тренерському штабу. Можна віддати належне Олександру Косенку – склад збірної, який був на ЧС, на той час був найсильнішим. Тож, бронза ЧС – велике досягнення нашої країни, нашого виду спорту, і воно залишиться з нами назавжди. Проте, це вже історія. Треба рухатися далі. Скоро – чемпіонат Європи, є деякі складнощі в організаційному плані, але я вважаю, що все вирішиться позитивно. Головне – підвести хлопців до цього турніру у гарній фізичній та психологічній готовності.

Як чемпіонат світу вплинув на початок сезону «ХІТа» та особливо на виступ у Лізі чемпіонів?

Розумієте, завжди є пріоритети.  Але, як би там не було, а збірна України, чемпіонат світу – це пріоритети номер один. Треба чимось жертвувати. Так, у «ХІТа» були труднощі в Лізі чемпіонів, тому що не було два місяці половини команди. Чи вплинуло це? Так, звичайно! Але, головне – результат збірної. І в чемпіонаті у нас було багато часу, щоб виправити ті помилки, які у нас були на початку сезону. Це складний процес і треба час, щоб вивести команду на той рівень, на якому вона повинна грати.

Чи можна провал у Лізі чемпіонів списувати тільки на спустошеність гравців після чемпіонату світу?

Ні. Спустошеність – спустошеністю, але є командні схеми, взаємодії – і цього не було. Збірники приїхали, ми зіграли одну гру в чемпіонаті, і одразу поїхали у Бельгію. Багато складових було у цьому невдалому виступі, і одна з причин – команда довгий час не була разом. І ми бачили, які були жахливі помилки у наших гравців у матчах проти «Андерлехта» та «Картахени».

Невдалий наш виступ у Кубку України – нефарт сліпого жереба?

Справа не у сліпому жеребі. Якщо ти хочеш виграти Кубок, ти повинен бути готовим грати з будь-якою командою на будь-якому етапі турніру. Ми вигравали у першій грі на майданчику «Аврори» 2:0 і у нас були ще моменти. А у другому таймі ми вийшли і повинні були додавати, проте отримали все по заслугах. А повторна гра була до першого гола – «Аврора» забила наприкінці першого тайму, а ми нічого не змогли зробити. Вигравати у першій грі ми могли? Могли! Вигравати у другій – могли? Могли. Не виграли – “Adios”!

Тоді плавно переходимо до плей-офф Екстра-ліги. Що пішло не так у «ХІТа» в чвертьфінальній серії проти «Атлетика»?

Ми розуміли, що буде важка серія з «Атлетиком». Але, що буде п’ять матчів у серії, напевно ніхто не міг спрогнозувати. В першій грі, це моя особиста думка, все зламало вилучення Шеремети. Це було жахливе рішення арбітра. В перших двох іграх судили Фесенко та Гопка, я відкрито сказав голові суддівського комітету АФУ, що ці арбітри не повинні судити матчі такого рівня. Я можу помилятися, я не претендую на істину в останній інстанції, але цих прізвищ не повинно бути в списках арбітрів Екстра-ліги.

А ось у Дніпрі ми програли чітко по ділу. Ми третю гру виграли там 6:0, і десь на підсвідомості у гравців було таке – «в четвертій грі все швиденько закінчимо». А «Атлетик» – це команда, яка бореться, бодається. Прийшлося ставити всі крапки над «і» в Києві в п’ятій грі.

А далі була впевнена, принаймні за рахунком (3:0), півфінальна серія проти «Сокола»…

«Сокіл» – молода, амбітна команда. З гарними гравцями. Треба віддати належне головному тренеру, який створив таку гарну команду. Нам було насправді дуже важко. У нас було трохи більше бажання, трохи більше майстерності, ми трохи менше помилялися – і у підсумку ми поставили крапку в Хмельницькому в третій грі. Казали, що вони були якійсь «приречені» вдома. Але нічого подібного. Які приречені? «Сокіл» мав моменти, а у першому таймі у них було два дуже гарних моменти, забивай – повертайся у гру. Але у нас Саша Сухов відіграв добре, десь фарту господарям не вистачило, і наші гравці були трішки сильнішими і у захисті, і у нападі.

Наприкінці сезону вболівальники побачили круту фінальну серію проти «Аврори»! Ваші враження?

Цікава була серія. Насамперед, фінальні ігри – це характер, майстерність, повага один до одного в команді, бійцівські якості, і ці всі складові є запорукою перемоги над «Авророю».

Якщо взяти третю гру проти «Аврори» (4:9), то за рахунку 1:4 Артур Подлюк забив – рахунок став 2:4, і одразу у нього був дуже гарний момент. Якщо б він тоді ще забив, гра могла перевернутися. А потім у нас були такі невимушені помилки! Ну сталося те, що сталося. У нас було мало часу, щоб проаналізувати помилки. Ми після гри сіли, поспілкувалися в роздягальні. Наша команда не сидить на річці-вонючці, як стверджує один “експерт”. “ХІТ” завжди полюбляє чисту, прозору воду. І хлопці після того, як ми поспілкувалися в роздягальні, вийшли на четверту гру зарядженні, мотивовані. І в першому таймі ми могли просто закривати цю гру. Ми реалізували в четвертій грі лише п’яту частину від того, що створили.

В одному з інтерв’ю головний тренер “Аврори” Євген Задорожний назвав плей-офф «турніром другого шансу». Після четвертої гри серії він намагався пояснити, що він мав на увазі. Яка ваша точка зору?

Це емоційний такий був вислів. Тому що, його команда пройшла регулярний чемпіонат без поразок. І вони сподівалися, що далі у плей-офф буде також все добре. А плей-офф це зовсім інша категорія ігор. В свої перші сезони в Екстра-лізі «ХІТ» двічі ставав переможцем регулярного чемпіонату, але двічі у півфінальних серіях плей-офф поступався львівській «Енергії». І ми намагалися зрозуміти, чому так відбувається, адже в регулярці ми були сильніші за всіх. У фіналі в наш перший сезон грали «Енергія» та «Продексім», а в матчах за третє місце ми поступилися харківському «Локомотиву», і цей клуб на жаль після цього закінчив своє існування. Хоча, я вважаю – той чемпіонат за рівнем команд, за класом гравців, був найсильнішим за всю історію, скільки «ХІТ» грає в Екстра-лізі.

Чого не вистачило «Аврорі» у фіналі плей-офф, я приблизно розумію. І подивіться, у всіх світових чемпіонатах у всіх ігрових видах спорту (окрім футболу) є плей-офф. Тому що, плей-офф зроблений для того, щоб не було випадковості у визначенні чемпіона. Моя думка – плей-офф це турнір не другого шансу, а першого шансу. Вигравай серію – ставай чемпіоном.

Ваша думка з приводу загального рівня арбітражу?

Я завжди кажу, що судді – це окрема каста. Але вони такі ж люди, як і ми з вами. Вони можуть помилятися. Але є помилки, які не впливають на результат. А є помилки, які кардинально впливають на результат. Як це було у першій грі проти «Атлетика». Там ще було кілька епізодів, які я можу охарактеризувати як глобальний провал арбітражу. В Україні є гарні рефері (я не буду називати прізвищ), які практично не помиляються. У них є свій стиль, своє бачення футзалу, і вони його притримуються. І вони однаково судять як для одної, так і для іншої команди. Є судді, які прогресують і тягнуться до найкращих. А є баласт. Про баласт – я вам сказав раніше. І від таких суддів потрібно позбавлятися. Треба залучати нових, нехай показують свій рівень на майданчику. Тому, взагалі, я би поставив українському арбітражу четвірку за п’ятибальною системою.

До суддів я взагалі нормально ставлюся. Розумію, як їм складно. Головне, що я не бачив якоїсь упередженості. Окрім, повторюся, першої гри проти «Атлетика».    

Цього сезону на YouTube-каналі АФУ був створений новий проект “PROФУТЗАЛ”. Ви дивилися випуски?

Ну давайте так – сама ідея програми гарна. Знаю, хто цю програму просував, хто хрещений батько цієї програми в АФУ. Спочатку було цікаво, але потім експерт програми та ведучий відірвалися від землі. А їх куратор вчасно не поставив їх на місце. Тому в кінці сезону ми мали те, що мали. Під час сезону було дійсно цікаво чути різні думки експерта, але було відчутно величезну заангажованість до кількох клубів. В подальшому у мене було таке враження, що програма створена, щоб нести думку про один «найкращий клуб» Екстра-ліги. Все у цього клубу найкраще, а всі інші клуби – хлопчики для биття. Але коли наприкінці сезону все це перейшло до відвертих образ – це взагалі ганьба. Особливо в останній програмі, коли пішли образи на тренерів та президентів. Тому, куратору цієї програми я раджу більш детально підійти до формату цього проекту в наступному сезоні – у нас не тільки Станіслав Гончаренко експерт у футзалі. Є і інші фахівці, які можуть брати участь у програмі. Запрошувати можна різних особистостей зі Львова, Івано-Франківська, Рівного, інших футзальних міст. Гончаренко непоганий фахівець, розбирається у грі. І я йому дуже хочу порадити, так і запишіть великими літерами –  ДУЖЕ, ДУЖЕ, ДУЖЕ порадити, щоб він знайшов час зі своїм ведучим, який йому гривою підмахував, і вони разом записали відео з вибаченнями. Вибаченнями перед Олегом Дмитровичем Лук’яненком. Експерт там про швидкості розповідав. Напевно, пан Гончаренко великий гонщик, але який він насправді гонщик ми всі знаємо. Не будемо зауважувати на цьому. Мені дивно, що він же тренер, який був у багатьох командах, і він розуміє тренерську роботу. Те, що люди бачать на майданчику – це тільки маленька частина тренерського мистецтва. Основна робота тренера не завжди видна – налагодити тренувальний процес, створити план підготовки, розрахувати навантаженість. Тренера оцінюють по удачах чи неудачах. І я був в шоці через те, що тренер поливає брудом тренера, розуміючи наскільки важка ця робота. Він хотів образити Лук’яненко? Він, в першу чергу, образив себе.

Тому, я вважаю, що вони повинні у публічному просторі вибачитися перед Олегом Дмитровичем та президентом «Аврори». Тому що, у «експерта» якійсь букви пропадали у прізвищі президента «Аврори». Але так може статися, що і в його прізвищі пропадуть букви і буде непристойне слово.

Раз уж ми торкнулися теми «Аврори», таке питання – злиття «СкайАп» та «Аврори». Ваш погляд на це?         

Скажу, що це не наша тема для обговорення. Єдине, що можу сказати – мені дуже шкода, що такі клуби припиняють своє існування. Це був самобутній клуб, амбітний. На сьогоднішній день у мене немає повної інформації про це злиття, і як воно буде проходити. Балачки я не слухаю. Коли буде офіційна інформація про деталі злиття, тоді буде розуміння. Для чемпіонату втрата такого клубу як «Аврора» – болюча. А окрім «Аврори» не буде в наступному чемпіонаті «Енергії», для мене це взагалі велика втрата. Ми були гідними суперниками на майданчику. Я з повагою ставився до керівництва львів’ян, тренерського штабу, футзалістів. І мені дуже прикро, що не буде команди, якій майже 25 років, і яка є триразовим чемпіоном України. Шкода і команду «in.IT», якої не буде наступного сезону в Екстра-лізі. Щось виходить, щось не виходить у клубу, це цікавий проект, розумію, що не вистачає гарних гравців, щоб гідно грати у Екстра-лізі. Це важкий шлях. Мені шкода всі клуби, які залишають вищий дивізіон – це не стосується спортивного принципу. Суто жаль, коли зникають. Так, приходять нові клуби, і це здорово, що в наш час з’являються нові амбітні команди. Але коли приходять нові, хочеться щоб не покидали Екстра-лігу старі, особливо такі як «Енергія».     

Давайте поговоримо про трансферні новини «ХІТа». Вже є два новачки – Владислав Первєєв та Даніїл Чижик.

Для того, щоб підписати Первєєва та Чижика, я кілька разів зустрічався із Олександром Борисовичем Мирним, куратором проекту СК «Сокіл». Він цікава людина, а не те, що я чув балачки про нього. В спілкуванні було непросто, але ми знайшли взаєморозуміння і вирішили це питання. З приводу інших гравців, які можуть підсилити «ХІТ» – робота триває. Якщо все складеться і до нас прийдуть нові гравці – вболівальники про це дізнаються на нашому офіційному сайті.

Після цього сезону чотири гравці залишили «ХІТ» – Євген Сірий, Роман Горпинич, Дмитро Бабілов та Володимир Плюта – у всіх були різні обставини. Вони були частиною чемпіонського колективу і я бажаю їм всього найкращого у іхніх подальших кар’єрах.

Скажу, що переманювання гравців було, є та буде. Просто колись цей процес був більш толерантним, а останні сезони, особливо коли прийшли нові клуби в Екстра-лігу, з’явилися деякі моменти, які мені не сподобалися. По Поночовному скажу – з ним була проведена робота за спиною нашого клубу, тому він просто перестав тренуватися. У нас зіркових гравців немає, хоч ти виграв бронзу чемпіонату світу, хоч ти тричі чемпіон України. Якщо хтось вважає, що у нас не такий як треба тренувальний процес, якщо хтось не розуміє керівництво клубу, тренерський штаб, а головне – своїх партнерів, то в «ХІТі» такий гравець не потрібний. В цьому сезоні нас також залишив Даниіл Абакшин, але у нього була інша ситуація – сімейна. Але ми домовилися, що прийде час – і ми ще зустрінемося з ним. Владислав Ніжник грав в оренді, і в наступному сезоні він буде повноцінно грати за «Суху Балку».

Було багато питань з приводу повернення в Україну Євгена Семеновича Ривкіна…

Євген Семенович і надалі залишається закордоном, але він бойова одиниця нашого клубу, він мій радник. Все залишається так, як і було раніше. Є певні речі, які я не буду розголошувати. Я можу сказати, що він у четвер, 3 липня, буде присутній у Ньоні, у штаб-квартирі УЄФА на церемонії жеребкування Ліги чемпіонів. Він буде представляти «ХІТ». Я йому дуже вдячний, що він з нами. Він фахова людина, він цінує та поважає тренерську роботу, багато чого знає, може навчити та підказати і гравцям, і тренерам, і навіть мені. З ним дуже комфортно спілкуватися, тому йдемо далі!

І тоді про плани «ХІТа» у це міжсезоння…

Команда збирається наприкінці липня, пройде медогляд і розпочне підготовку до нового сезону. У нас попереду – Ліга чемпіонів, Екстра-ліга, Кубок України!

Записав Лев Галушко, прес-служба ФК ХІТ